Спікери
Ярослав Грицак
Маркіян Фецич
Місце проведення
Офіс WUBC
Час проведення
Четвер
18:00 по 21:00
«Чому покоління Черчилля, Аденауера, де Голля були такими успішними? Бо вони думали історично, категоріями 50-100 років. Стратегія успішної країни вимагає ширшого контексту і глибини думки, що неможливо без історичного мислення. Історія вчить нас думати більш глобально, бачити контекст та перспективи, задає інші ритми».
В цьому впевнений Ярослав Грицак, український науковець, історик та публічний інтелектуал. В рамках минулої зустрічі бізнес-клубу на тему «Історія України: як подолати минуле, використати шанс та стати переможцями?» він розкрив роль історії як в житті кожної людини, так і країни в цілому.
Модерував зустріч Markiyan Fetsych, хірург-онколог, мамолог, керівник Центру онкологічної допомоги приватної лікарні Експерт, учасник WUBC.
Ділимося з Вами ключовими тезами розмови з Ярославом Йосиповичем:
«Війна — це катастрофа, яка в майбутньому відкриває для нації величезні можливості. Вона є своєрідним прискорювачем часу. Бо те, що у звичайні часи розтягується на десятки років, в часи війни відбувається дуже швидко. Наприклад, зараз війна має величезний зрівнюючий потенціал, створюючи умови для деолігархізації в Україні. Для нас це велика нагода, та чи скористаємось ми нею, залежить від нас».
«Країни в часи кризи реформуються набагато швидше, якщо виробити правильну стратегію. Зараз ключовими є структурні реформи, і для цього потрібен запит суспільства. Крім того, це дуже пов’язано з ідентичністю, тому нам потрібно почати думати про Україну інакше. Сподіваюсь, що війна та криза породять цей новий запит та думки».
«Зараз є дуже багато ілюзій щодо плану Маршалла. Кількість грошей, які підуть на підтримку України не настільки важлива, як важлива політична складова — на яких умовах вони даються та що нам необхідно для цього зробити. Тому потрібно забрати перешкоди від держави, щоб реалізувати всі ініціативи. Одна з ключових ідей плану Маршалла — це проведення судової реформи, а також розумне розподілення коштів».
«Важливо, щоб росіяни відчули поразку та усвідомили те, що вони та їхня держава не є великими. Бо навіть коли росія програє, система відродиться. В них вже були скасування кріпацтва, дев’ять місяців демократії, десять років відлиги Хрущова, десять років реформ Горбачова та Єльцина. Та після таких реформ знову приходив автократичний режим — на набагато довший період. Це називається російський маятник — коли відбувається щось добре, а слідом за цим щось негативне, що відкидає їх на багато років назад. Власне, це їхній головний виклик — зупинити російський маятник. Для цього потрібні структурні реформи. Та самі росіяни цього не зроблять, тільки під диктування».
«Фрідріх Гегель казав: «Сова Мінерви вилітає на світанку». Щоб з‘явилась сова, яка характеризує мудрість, має закінчитися ніч. Так і з історією — поки війна не закінчилася, неможливо проаналізувати її саме з історичної точки зору. Тяжко писати історію в моменті, де ти зараз є. Можна вести хронологію, рефлексувати. Але написати історію можна тільки тоді, коли конкретний період вже завершився».
Втім, вже зараз пан Ярослав рекомендує кожному спробувати «прорефлексувати цю війну» та подумати: хто ми, що для нас є важливим та куди ми йдемо? Радить читати історію, бо вона має терапевтичну та заспокійливу дію. А також — інвестувати у власну освіту. Зараз це один із найбільших вкладів, який можуть зробити українці — для себе, свого майбутнього та майбутнього нашої країни.
