ЗУСТРІЧ ДИСКУСІЙНОГО КЛУБУ WUBC

Для засідань філософського дискусійного клубу ми завжди обираємо гострі та незручні теми. Адже на них часто немає готових відповідей, лише палкі дискусії, діалектика та суперечки та пошук істини. Цього разу говорили про пандемії: великі і маленькі, відомі і не дуже, сучасні і історичні.

COVID-19 – не перша пандемія, яку переживає людство за останні два тисячоліття: чума, холера, «іспанка»… Проте, точно унікальна за своїми наслідками на глобальному рівні. Що несли за собою всі ці страшні хвороби? Чи лише демографічні втрати та трагедії для людства?

Через призму історії, разом із модератором зустрічі, культурологом, кандидатом філософських наук, директором Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайлом Кобриним, подивились на ці події під іншим кутом. Говорили про те, як бажання побороти хворобу вплинуло на науково-технічний прогрес, яке відображення «великі пандемії»лишили у світовій культурі, кінематографі, як розвивалися різні сектори економіки.

– Пандемії були протягом всього існування людства, перша пандемія, науково доведено, була у епоху неоліту 4 тис. років до нашої ери. До прикладу, книга американського біолога і географа Джареда Даймонда «Зброя, мікроби і сталь». Він пише, що пандемії, епідемії – це вічні супутники людства.

– Будь-яка пандемія в історії людства ставила питання руба: або ти вимушений змінитися, реорганізувати життя, або ти помреш.

– Пандемії в минулому тривали роками, поки не формувався колективний імунітет, зокрема найбільш відома пандемія – «Чорна смерть», «чорна чума», яка винищила 30% європейського населення і лютувала з 1346 по 1353 рік.

– Вакцинація зупиняє розповсюдження хвороби і також скорочує час на формування колективного імунітету.

– Пандемії змушують змінюватись. Наприклад внаслідок них Європа була вимушена у містах навести порядок: почистити їх, навести лад, підвищити рівень гігієни.