ЗУСТРІЧ WUBC З ВОЛОДИМИРОМ ТАРАСОВИМ

«Який відсоток людей, що сидять в цьому залі вірить в себе? Давайте перевіримо. В мене питання: хто, займаючись власним бізнесом, поставив перед собою ціль чи бодай мрію вийти на світовий рівень та перевершити по якості продукти у своїй ніші?», — поставив питання Володимир Тарасов в перші хвилини зустрічі з WUBC.

26 листопада учасники бізнес-клубу зустрілися з особливим гостем. Чоловіком, який заснував першу школу бізнесу в країнах СНД та став бізнес-ментором для кількох поколінь успішних лідерів. Його книги — лонгселери, що стоять на поличках у мільйонерів зі списку Forbes. У Володимира Тарасова понад 40 років досвіду менторства та роботи у сфері соціальної технології. І, мимоволі захоплюєшся, спостерігаючи за його енергією, коли він у свої вісімдесят продовжує вести кількагодинні офлайн лекції без перерви.

«В мене дві таємниці молодості. Перша і головна — це турбота моєї дружини. Друга — треба назначити собі дату смерті. Якщо знаєш коли, то розумієш з якою швидкістю треба бігти» — усміхається Володимир Костянтинович.

Кожна фраза — самодостатня. Кожна думка — це глибина та мудрість.
Ділимося з вами частиною нотаток із зустрічі з бізнес-філософом.

«Скажу, що вивчати китайську мудрість — не пусте діло: Сунь-дзи, полководець У Ци. Чудовий був полководець Чжуге Лян, періоду Трицарства. Чому? Бо він перемагав головою. Його єдиного у китайських фігурках зображували не з мечем, а з віялом та пером для письма.
А згодом і Наполеон сказав гарну фразу, до цього ж: «У вічній суперечці шпаги та пера в кінцевому результаті перемагає перо».

«Макіавеллі для мене — засновник соціальної технології як науки. Це особлива дисципліна. Вона відповідає на питання: як треба поступати? Соціальна технологія дає тобі рецепт дії».

«Знаєте як кажуть? Собака добра, але ланцюг китайський. Якість — це та ланка, що тримає весь ланцюг. І це не лише тоді коли ти чи твій продукт просто кращий від інших. Якість має перейти поріг чутливості».

«Я рівняю вас з іншими країнами — ви живі, ви горите. Цей час важливий для нації. Його треба використовувати, бо він не вічний, він проходить. Зараз у вас є всі шанси вирватись вперед».

«Якості, що об‘єднують лідерів бізнесу?
Це люди, які націлені на продукт.
Це люди, які тримають ціль. От, наприклад, ситуація в переповненому автобусі. Повно людей, а вам треба якось протиснутися і вийти. А тут пощастило — автобус трусонуло. Хто тримав ціль вийти — скористається нагодою і пройде до виходу. Хто відволікся — пропустить зупинку. Те ж саме можна сказати про турбулентність в суспільстві. Вона завжди на користь тому, хто тримає ціль». 

«Для того, щоб навчитися добре управляти треба обов’язково експериментувати на своєму бізнесі. Експеримент — не метод тику. Це аналіз, причина, гіпотеза, як змінити, щоб було краще? Роблячи експеримент — очікуйте результату. Якою буде цифра? Якщо вона не така як очікувалося — досліджуйте причину».

Про цілі:
«Що робити, коли ціль досягнуто? Тут, як в зірок шоу-бізнесу: вони сходять, сходять на вершину, а на вершині найбільша популярність — це перший день деградації. Чому? Бо треба ставити тепер ціль на завтра. Поки ціль далеко — тобі не загрожує ні старість, ні смерть».
«Свої великі цілі раджу не розголошувати. Тоді ви просто говорите їх словами, а не робите ділом».
«Щоб влучити в ціль треба цілитися вище неї. Не бійтеся ставити високі цілі». 

Про виховання дітей: 
«Ви не вплинете на все покоління — це точно. Але ви можете вплинути на конкретних людей».
«Треба прививати звичку доводити справу до кінця, вміння тримати слово. В бізнесі можна мати справу з будь-яким негідником, якщо він тримає слово.
Дітям треба прививати вміння тримати ціль. А ще пам’ятайте: робіть людину краще, а не людині краще».
«Щоб стати успішним в цьому житті є простий рецепт — зрозумій, що тобі подобається. Йди за своїм інтересом. Роби краще, переходь поріг чутливості. Будь індивідуальністю. Кожен з нас вміє щось робити краще за всіх на світі».
«Є таке правило: коли діти роблять щось погане, то мало просто сказати їм — не роби цього. Треба обов’язково запропонувати альтернативу, яка зможе задовольнити ту ж потребу дитини, але «легальним шляхом».
Дайте їй рецепт дії. Як не дасте — дитина зрозуміє, що ви теж недосконалі».

Про помилки:
«Коли боги хочуть нас провчити, то роблять так, щоб в нас все виходило. Людина тоді сходить з розуму. Наші помилки — це зв’язок з реальністю»
«Коли удача — дивися в вікно. Коли невдача — дивися в дзеркало».

 Про бізнес та партнерство:
«У нас збережено багато природних інстинктів. Один з них — нести благо своєму племені. Треба робити справу, яка несе благо іншим. Якщо це не так, то виходить ти йдеш проти свого глибинного інстинкту».
«Якщо можете справлятися без партнера — справляйтеся. Беріть партнера тільки тоді, коли людина для вас є чимось незамінна або доповнює вас. Правда, тоді виходить команда «інвалідів» — коли сліпий безногого на собі несе. Вони не можуть один без одного, але водночас вони обоє замінюють одну повноцінну особистість».

Наостанок, з залу прозвучало питання: а скільки, у відсотках, ваших учнів стали успішними?
«У Сократа був один учень — Платон. У Платона — Арістотель, в Арістотеля — Македонський. Неважливо скільки в них було учнів до чи після. От і мені більше важливо скільки людей навчилися і перевершили мене. Це справді мене гріє».